29.04.2025 Свавілля суддів

Як прифронтовий Миколаїв страждає від бездіяльності очільника Миколаївської ОВА – Слуги Кіма. Дайджест свавілля суддів Октябрського райсуду м. Полтава

Корупція в Україні процвітає не лише через жадібність чиновників і олігархів, але й через свавілля суддів, які систематично блокують розслідування резонансних справ. Від розкрадання мільярдів на будівництві водозабору в Миколаєві до фіктивного банкрутства порту “Боріваж” і багатомільярдних “скруток” ПДВ китайським агрохолдингом COFCO – усі ці схеми залишаються безкарними через рішення суддів, які відмовляються давати хід розслідуванням. 

Октябрський районний суд Полтави став справжнім “укриттям” для корупціонерів, що дозволяє високопосадовцям і міжнародним корпораціям обкрадати Україну, залишаючи громадян без води, інфраструктури, а державу – бюджету для забезпечення потреб країни. 

Детально про кожну справу далі.

Миколаївці без води, а чиновники з мільярдами: розкрадання бюджетних коштів під виглядом “невідкладного” будівництва водозабору

Миколаїв уже два роки потерпає від нестачі питної води після знищення Каховської ГЕС. Мешканці змушені купувати воду в магазинах або покладатися на гуманітарну допомогу, але замість швидкого вирішення проблеми уряд і місцева влада, здається, знайшли спосіб нажитися на біді. Проєкт будівництва водозабору з річки Південний Буг і магістрального водогону, який мав би забезпечити місто водою, перетворився на корупційну схему з мільярдними бюджетами, сумнівними тендерами та компаніями з темним минулим. 

Відтак, Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Миколаївській області оголосила проєкт вартістю 7,44 млрд грн, розділивши його на три ділянки. У липні 2024 року Віталій Кім заявляв, що йому вдалося “оптимізувати” кошторис проєкту, зменшивши його до 3 млрд грн. Проте вже у вересні прем’єр-міністр Денис Шмигаль оголосив нову суму – 8,8 млрд грн. За два місяці кошторис зріс майже втричі, а реальних робіт досі немає. 

Тендери на будівництво водогону розподілили між трьома компаніями: ТОВ “Укртрансмост”, яка фігурує в кримінальних провадженнях щодо розтрати бюджетних коштів, виділених на розвиток автодорожньої мережі Києва, ТОВ “Ростдорстрой”, повʼязана з мером Одеси Геннадієм Трухановим та фаворит “Великого будівництва” та “Укравтодору” – ТОВ “Автомагістраль-Південь”. Кожна з них отримала контракти на суми від 2,3 до 2,6 млрд грн. 

При цьому, закупівля була проведена за закритою процедурою, а аналіз кошторисів показує, що ціни на матеріали та роботи завищені в рази. 

Попри очевидну змову топ-представників влади регіону, Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Миколаївській області, а також Державного агентства відновлення, справи не розслідуються. 

Крім того, ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В. нам було відмовлено у зобовʼязанні Територіального управління БЕБ у Полтавській області розпочати досудове розслідування у справі (№ 554/14085/24). Вказане свідчить про усталену систему покривань корупційних виявів діяльності за сприянням високопосадовців.

Фіктивне банкрутство порту “Боріваж”: як Геннадій Боголюбов впливає на суддівський корпус

Порт “Боріваж” у Дніпропетровській області – один із ключових логістичних активів України. Олігарх Геннадій Боголюбов, відомий своєю причетністю до махінацій навколо ПриватБанку, активізував зусилля, щоб встановити контроль над обʼєктомчерез процедуру фіктивного банкрутства його власника – ТОВ “Агротермінал Логістик”.

Інтерес Боголюбова до порту “Боріваж” пояснюється стратегічною цінністю активу: порт генерує значні прибутки від експорту зерна, а в умовах війни його значення лише зросло. Контроль над “Боріважем” дозволив би Боголюбову не лише отримати доступ до стабільного грошового потоку, а й посилити вплив на логістичний ринок України. Попри те, що сам олігарх вже тривалий час перебуває за межами України, але продовжує активно впливати на бізнес-процеси через довірених осіб.

21 серпня 2024 року ТОВ “Термінал Боріваж” подало до Господарського суду Дніпропетровської області заяву про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ “Агротермінал Логістик” (справа № 904/3717/24). Заява базується на нібито наявних боргах “Агротермінал Логістик” перед “Термінал Боріваж”. Проте, фактично, борги є штучно створеними: вони виникли внаслідок сумнівних фінансових операцій між компаніями, які контролюються однією групою осіб.

Цікаво, що справа спочатку була розподілена на суддю Юрія Первушина. Але вже наступного дня, 22 серпня, “Термінал Боріваж” несподівано відкликав свою заяву. Суддя Первушин повернув відізвану заяву, і буквально через годину “Термінал Боріваж” подав нову, ідентичну, яка цього разу була розподілена на суддю Андрія Суховарова (справа № 904/3747/24). Обидва документи підписані одним і тим же адвокатом – Кирилом Рябоконем. Такі дії – класичний приклад маніпуляції з автоматичним розподілом справ.

Попри очевидні порушення, слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави Шевська О.І.  відмовила у зобовʼязанні ТУ БЕБ у Полтавській області внести відомості до ЄРДР (справа № 554/1325/25).

Схеми скруток від Мінагрополітики та агрогігантів

Як повідомляють джерела, китайський агрохолдинг COFCO використовує складну схему так званих “скруток” із ПДВ, що дозволяє виводити з України мільярди гривень, обходячи податкове законодавство.

“Скрутки” – це нелегальна схема маніпуляції з податковим кредитом по ПДВ, яка дозволяє фіктивно компенсувати податки та виводити готівку з офіційного обігу. В Україні такі схеми набули популярності в аграрному секторі, де великі обсяги готівкових операцій із зерном створюють ідеальні умови для махінацій.

Фірми-“скрутки” зазвичай мають ознаки фіктивності: відсутність реальних офісів, мінімальний штат працівників і реєстрацію на підставних осіб. За даними ДПС, у 2024 році в Україні було виявлено понад 3000 таких компаній, які брали участь у схемах із ПДВ на суму понад 50 млрд грн.

Зернотрейдер (у цьому випадку пов’язана з COFCO) скуповує зерно на внутрішньому ринку за готівку. Фермери, які продають зерно за готівку, часто не надають податкових документів, тому це зерно не відображається в офіційному обліку. У результаті зернотрейдер має реальний товар, але без податкового кредиту по ПДВ, що ускладнює його експорт.

Щоб “легалізувати” це зерно, зернотрейдер звертається фірми-“скрутки”. Вона фіктивно “продає” трейдеру зерно, яке насправді є неіснуючим товаром. У документах усе виглядає так, ніби зернотрейдер купив зерно з ПДВ, отримавши право на відшкодування податку.

На останньому етапі зернотрейдер експортує зерно – частково реальне, частково фіктивне. Наприклад, із 1000 тонн зерна 500 тонн є справжніми, а решта існує лише на папері. COFCO, за даними джерел, продає це зерно з мінімальною націнкою – іноді навіть за собівартістю. Це дозволяє компанії демпінгувати ціни на європейському ринку, де українське зерно конкурує з місцевими виробниками. 

Водночас COFCO подає заявку на відшкодування ПДВ за експортоване зерно. Оскільки податкова бачить “легальні” документи від фірми-“скрутки”, держава повертає трейдеру ПДВ. Для виведення коштів, COFCO використовує фірми, зареєстровані в Гонконгу, на Кіпрі та у Швейцарії. Ці компанії отримують гроші як оплату за “консультаційні послуги” або “торговельні операції”, після чого кошти легалізуються за кордоном.

Попри детально описану схему діяльності COFCO, слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В. відмовив у зобовʼязанні Полтавської обласної прокуратури розпочати детальне дослідження справи (№  554/11584/24). 

Стали свідком правопорушення?

Повідомте про це нам. Ми допоможемо захистити порушені права!

Поділитись публікацією:

Останні новини

ВСІ НОВИНИ ВСІ СТАТТІ