13.06.2025 Публічні закупівлі (тендери)

У тендері на мільярди: як «Укрзалізниця» фінансує російських олігархів через Крюківський завод

Чи може державна компанія, відповідальна за залізничні перевезення України, свідомо спрямовувати мільярди гривень на підприємства, пов’язані з країною-агресором? 5,37 мільярда гривень «Укрзалізниця»віддала ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» (КВБЗ) – компанії з російськими акціонерами та сумнівною репутацією. Чи є це корупційною схемою, що працює під носом у влади?

Деталі угоди

З 1 по 7 червня 2025 року в системі «Прозорро» оприлюднено 66 тисяч повідомлень про закупівлі на загальну суму 26,22 мільярда гривень. Найбільш резонансною стала угода «Укрзалізниці» на постачання 95 купейних вагонів за 5,37 мільярда гривень. Замовлення отримав ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» – єдиний учасник торгів, який запропонував символічну знижку 0,003%.

Основна частина контракту – 88 купейних вагонів моделі 61-779 виконання 02 (10 купе по чотири пасажири та купе для відпочинку провідника) з дисковим гальмом. Ціна одного такого вагону склала 56,27 мільйона гривень, або 1,35 мільйона доларів за поточним курсом. Для порівняння, наприкінці 2023 року такі вагони замовляли по 44,08 мільйона гривень (1,21 мільйона доларів). Таким чином, у гривнях ціна зросла на 27%, а в доларах – на 10%.

Крім того, до замовлення увійшли сім вагонів моделі 61-779ЄГИ, призначених для перевезення пасажирів з інвалідністю. Їхня ціна – 59,76 мільйона гривень (1,44 мільйона доларів), що на 26% дорожче за попереднє замовлення 2023 року, коли вони коштували 47,07 мільйона гривень (1,29 мільйона доларів).

Попередня оплата за контрактом становить 58% від загальної суми, або 3,11 мільярда гривень, і буде здійснена після заявки «Укрзалізниці» на поставку вагонів.

Завищені ціни: чому вагони дорожчають?

Ціна купейних вагонів у 2025 році стала рекордною за останні роки. У 2016 році КВБЗ постачав «Укрзалізниці» вагони за 0,63 мільйона доларів за одиницю, а нині ціна зросла вдвічі – до 1,35 мільйона доларів. Представники заводу пояснюють зростання цін модернізацією вагонів, зокрема встановленням дискових гальм та обладнанням для пасажирів з інвалідністю. Проте чи виправдовує це подвоєння вартості?

Для порівняння, швейцарська компанія Stadler у Казахстані з 400 працівниками виготовляє 100 вагонів щороку. КВБЗ із 4500 співробітниками спромігся поставити лише 32 вагони за півтора року. Така низька продуктивність викликає запитання до ефективності підприємства та його менеджменту.

Російський слід: хто стоїть за КВБЗ?

За даними YouControl, основними акціонерами КВБЗ є Володимир Приходько (34%), Наталія Приходько (34%) та Станіслав Гамзалов (25%), громадянин Росії та голова ради директорів російського «Заводу металоконструкцій» (місто Енгельс, Саратовська область). У 2022 році акції Гамзалова були арештовані за поданням Офісу Генерального прокурора через закупівлю КВБЗ деталей у російських підприємств за завищеними цінами, попри наявність дешевших українських аналогів. Прокуратура назвала це схемою виведення коштів до Росії за сприяння російського акціонера.

Арештовані акції передали в управління АРМА, але за три роки агентство так і не встановило їхнього фактичного власника. Це виглядає як свідоме затягування, адже співпраця «Укрзалізниці» з КВБЗ продовжується без перешкод. У січні 2023 року філія «Центр забезпечення виробництва» «Укрзалізниці» навіть тимчасово відмовила КВБЗ в участі у торгах через російського акціонера, але наприкінці року завод отримав дозвіл і повернувся до співпраці.

Тендер «під одного»: порушення законодавства

Тендер, оголошений у вересні 2023 року, викликав підозри через свою «заточеність» під КВБЗ. Жоден інший виробник не зміг подати документи для участі, що вказує на штучне обмеження конкуренції. Більше того, сертифікати відповідності на частину вагонів, зокрема для маломобільних пасажирів, виявилися неактуальними або відсутніми. Попри ці порушення, контракт підписали без змін, що суперечить антимонопольному та тендерному законодавству.

Додаткові порушення включають завищення цін на ремонт і комплектуючі, відсутність належної документації, фіктивні ремонти, закупівлю обладнання за цінами, у кілька разів вищими за ринкові. Ці факти свідчать про систематичне порушення процедур закупівель, що може вказувати на корупційні схеми.

Скандал на 2 мільярди: хто стоїть за схемами?

До слова, у 2022 році КВБЗ уже фігурував у кримінальній справі щодо виведення 200 мільйонів гривень до Росії через фіктивні контракти. Тоді прем’єр-міністра Шмигаля та міністра закордонних справ Кулебу було звинувачено в лобіюванні інтересів КВБЗ, попри його зв’язки з російськими олігархами. Ситуація не змінилася й у 2025 році – тендери продовжують отримувати компанії з сумнівною репутацією, а державні кошти йдуть на підприємства, пов’язані з країною-агресором.

Що відомо про інші закупівлі?

Окрім скандалу з КВБЗ, «Укрзалізниця» опинилася в центрі ще одного корупційного розслідування, пов’язаного з діяльністю філії «Центр транспортного сервісу «Ліски». Ця філія закупила 252 фітингові платформи на суму 608,58 мільйона гривень у ТОВ «ТАС ДНІПРОВАГОНМАШ», яке входить до групи «ТАС», пов’язаної з бізнесменом Сергієм Тігіпком.

За умовами договору, «Укрзалізниця» має сплатити аванс у розмірі 50% від загальної вартості. У тендері брали участь два учасники: ТОВ «ТАС ДНІПРОВАГОНМАШ» та ТОВ «Дослідно-механічний завод Карпати». Переможцем обрали компанію Тігіпка, попри численні порушення.

Схема полягала у створенні умов, що обмежували конкуренцію, а саме: нереально короткий термін для подання пропозицій, специфічні вимоги до постачальників, які штучно звузили коло учасників.

До слова, тоді анонімна фірма та ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» намагалися оскаржити вимоги тендеру, але всі запити були відхилені. Анонімна фірма оскаржувала технічні вимоги до фітингових платформ, зокрема використання конічних касетних підшипників під адаптер (виробництва Amsted Rail або SKF). За їхніми даними, постачання таких підшипників із дозвільними документами займає 7–11 місяців, що унеможливлює виконання контракту до 30 червня 2025 року. Проте ці зауваження проігнорували.

КВБЗ також оскаржував вимогу щодо виконання аналогічного договору за 2020–2024 роки на постачання щонайменше 126 платформ. Завод пропонував знизити цей показник до 100 платформ, але замовник відповів, що у разі часткового виконання договору учасник має надати позитивний відгук від контрагента. Ця вимога виглядає як спосіб відсіяти конкурентів.

До слова, ТОВ «ТАС ДНІПРОВАГОНМАШ», засноване кіпрською компанією, неодноразово вигравало багатомільйонні тендери. Тому значні авансові платежі, передбачені контрактом, створюють ризики виведення коштів, що можуть осідати в кишенях посадовців.

Стали свідком правопорушення?

Повідомте про це нам. Ми допоможемо захистити порушені права!

Поділитись публікацією:

Останні новини

ВСІ НОВИНИ ВСІ СТАТТІ