03.07.2025 Розслідування

Освіта на межі краху: Чому відставка Лісового – це перший крок до порятунку?

Система освіти України перебуває у критичному стані. Скандали, пов’язані з корупцією, неефективним управлінням та навіть співпрацею з ворогом, накривають Міністерство освіти і науки України хвилею суспільного обурення. Очільник відомства, Оксен Лісовий, опинився в епіцентрі критики через низку резонансних подій, які свідчать про його неспроможність впоратися з викликами. 

Українська правда повідомила, що Лісовий перебуває у зоні ризику відставки, але остаточного рішення щодо його заміни ще не ухвалено. 

Тож, пропонуємо проаналізувати чотири ключові скандали, які демонструють провал політики МОН, і зробити висновки, чому зміна керівництва – це лише початок необхідних реформ.

Підручники за мільйони: Корупція чи марнотратство?

Міністерство освіти і науки України уклало угоди на друк підручників для 8 класу на суму понад 1,06 мільярда гривень без відкритих торгів. Угоди, підписані з 7 по 21 травня, викликають питання щодо прозорості та доцільності витрат. Основними постачальниками стали ТОВ “Видавництво ‘Ранок’” (242,34 млн грн), ТОВ “Генеза” (235,63 млн грн) та ТОВ “Видавництво Астон” (103,08 млн грн).

Особливу увагу привертають ціни на підручники. Наприклад, підручник “Українська мова, українська та зарубіжна літератури” від видавництва “Ранок” коштує 3 900 грн за примірник, хоча поліграфічні витрати становлять лише 2 081 грн. Тираж цього видання – лише 481 екземпляр, що робить його найдорожчим у партії. Ще один приклад – підручник “Польська мова” від ДП “Всеукраїнське спеціалізоване видавництво ‘Світ’” за 2 503 грн за екземпляр (тираж 220 штук), де поліграфія коштує лише 306 грн. Левова частка витрат припадає на загальновидавничі витрати, авторські гонорари, оформлення та 5% рентабельності.

Такі захмарні ціни викликають питання: чому МОН не оптимізує витрати в умовах війни, коли кошти потрібні на більш нагальні потреби, як-от організація дистанційного навчання через постійні тривоги? Замість цього Лісовий спрямовує величезні суми на друковані видання, які могли б бути замінені електронними версіями за значно нижчою вартістю. 

Земельна мафія в НААН: Як державні гектари опиняються в приватних руках

Національна академія аграрних наук України, яка підпорядковується МОН, опинилася в центрі скандалу через схеми виведення державних земель у приватну власність. Президент НААН Ярослав Гадзало та віце-президент Анатолій Заришняк організували масовий перерозподіл земель під виглядом “спільної діяльності”.

Схема працює просто: землі, призначені для наукових і сільськогосподарських цілей, передаються в приватне користування через фіктивні договори без аукціонів. Наприклад, ділянки в селі Гатне, які раніше використовувало господарство “Чабани”, тепер належать доньці Гадзала – Оксані Черник та її чоловікові. Подібні випадки зафіксовано і щодо родичів Заришняка.

Оренда оформлюється за заниженими ставками, а врожайність навмисно занижується, що дозволяє мінімізувати податки. Як результат, державний бюджет щороку втрачає мільйони гривень. Ця схема не лише підриває довіру до НААН, а й демонструє неспроможність МОН контролювати підпорядковані установи. Лісовий, як міністр, мав би вжити заходів для припинення цих махінацій, але жодних дій не було здійснено.

Земельний дерибан у Харкові: Одарченко і його імперія

Ще один скандал пов’язаний із створенням Державного біотехнологічного університету у Харкові, куди увійшли кілька вишів: Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка, Харківська державна зооветеринарна академія, Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва та Харківський державний університет харчування та торгівлі. Цей процес очолив народний депутат від “Слуги народу” Андрій Одарченко, якого наказом МОН №513-к призначили ректором ДБТУ з контрактом до 30 грудня 2026 року. Проте наступним наказом №514-к дію контракту “призупинили” до моменту складання ним повноважень депутата.

Реальна мета об’єднання вишів викликає підозри. Скоріше, створення ДБТУ було спрямоване на захоплення земельного фонду цих університетів. Зокрема, землі Харківської державної зооветеринарної академії в Малій Данилівці активно розподіляються в інтересах ДБТУ та Одарченка. Об’єднання різнопрофільних вишів без чіткої освітньої чи наукової мети виглядає як спроба узяти під контроль цінні земельні ресурси. При цьому, МОН, очолюване Лісовим, не лише не зупинило ці процеси, а й сприяло їх легалізації через офіційні накази, що робить його автоматично причетним до схеми.

ХАІ та “руський мир”: Зрада і корупція в серці авіаційної освіти

Найрезонансніший скандал пов’язаний із Національним аерокосмічним університетом ім. М. Є. Жуковського у Харкові, де зафіксовано факти співпраці з росією та корупційні схеми. 30 жовтня 2024 року співробітника факультету ракетно-космічної техніки ХАІ, Амброжевича, затримали за участь у розробці дронів-камікадзе Shahed, які Росія використовує для атак на Україну. Амброжевич працював над кресленнями та модернізацією двигунів цих дронів під виглядом наукової діяльності.

Ще більш шокуючим є те, що дружина Амброжевича, яка також працює в ХАІ, активно пропагує ідеї “руського миру”. Хоча інститут ініціював перевірку її діяльності, проректор з наукової роботи Павліков захистив її, “зам’явши” конфлікт. Павліков також замішаний у корупційних схемах: він занижує суми договорів на послуги ХАІ в галузі авіабудування (наприклад, контракт на 1 200 000 грн укладається на 200 000–300 000 грн), виводить деканів із процесу виконання робіт і привласнює кошти як неправомірну вигоду.

Крім того, екс-ректор ХАІ Нечипорук налагодив схему співпраці з ПРАТ “ФЕД”, надаючи комерційній структурі доступ до високоточного обладнання університету без належних договорів. Власник “ФЕД”, Віктор Попов, має зв’язки з російськими структурами, що спеціалізуються на виробництві авіаційного та космічного обладнання. Це викликає питання: чи не сприяє ХАІ, а разом із ним і МОН, інтересам ворога?

МОН, очолюване Лісовим, не вжило жодних заходів для припинення цих злочинів, що свідчить про його неспроможність контролювати ситуацію.

Освіта потребує негайних змін

Скандали, описані вище – лише невелика частина реальної ситуації. Від захмарних цін на підручники до співпраці з ворогом у стінах ХАІ – усе це вказує на системну кризу в управлінні Міністерством освіти і науки. Оксен Лісовий, який мав би стати реформатором, виявився неспроможним впоратися з корупцією, земельними махінаціями та зрадницькою діяльністю в підпорядкованих установах. Його відставка, про яку говорять у кулуарах, є необхідним, але недостатнім кроком. Освіта України потребує не лише зміни керівництва, а й глибоких реформ, спрямованих на прозорість, ефективність та захист національних інтересів.

Стали свідком правопорушення?

Повідомте про це нам. Ми допоможемо захистити порушені права!

Поділитись публікацією:

Останні новини

ВСІ НОВИНИ ВСІ СТАТТІ