01.07.2025 Розслідування

Мінʼєдності – інструмент для легального виведення бюджету від Кабміну? 

Олексій Чернишов – віцепрем’єр-міністру, міністр національної єдності та постать, яка вже не раз опинялася в центрі уваги через підозри в корупції. У 2021-2022 роках, коли він очолював Міністерство розвитку громад та територій, його ім’я пов’язували з незаконною передачею земельної ділянки в Києві забудовнику Сергію Копистирі, власнику групи компаній «KSM Group». За даними слідства, у схемі брали участь високопосадовці Мінрегіону, які сприяли передачі землі підконтрольному державному підприємству. Це підприємство уклало інвестиційні договори з компанією Копистири, за якими забудовник мав передати державі частину квартир у новозбудованому житловому комплексі. Проте землю та будівлі на ній оцінили майже вп’ятеро дешевше від ринкової вартості, що призвело до збитків для держави на суму понад 1 мільярд гривень.

Одна з квартир у цьому комплексі опинилася у власності дружини Вадима Марчука, спецслужбовця, який у 2021-2022 роках забезпечував охорону Чернишова. Цей факт став одним із ключових у розслідуванні НАБУ. Пізніше Чернишов перейшов на посаду керівника НАК «Нафтогаз України», але тінь корупційного скандалу продовжувала його переслідувати.

У 2023 році «Українська правда» повідомила, що НАБУ отримало ухвалу суду на проведення обшуків у Чернишова, але вони так і не відбулися. Джерела в антикорупційних органах стверджували, що цьому завадив директор НАБУ Семен Кривонос, який нібито має давні зв’язки з Чернишовим. Цікаво, що за рік до цього УП зафіксувала таємний візит Чернишова до НАБУ, який обидва посадовці пояснили «обговоренням прозорості роботи «Нафтогазу».

Призначення в Кабмін і «Міністерство національної єдності»

У грудні 2024 року Офіс президента несподівано повернувся до ідеї призначення Чернишова віцепрем’єр-міністром. Для цього було створено нове відомство – Міністерство національної єдності України. Ця посада дозволила Чернишову не лише повернутися до уряду, але й отримати легальні підстави для частих закордонних відряджень. У перші тижні після призначення Чернишов був розгублений, адже його обов’язки зводилися до зустрічей із українськими біженцями за кордоном. Ці зустрічі швидко набули агітаційного характеру, що викликало питання про справжню мету створення міністерства.

Схеми в «Нафогаз Україна»

Чернишов був головою правління НАК «Нафтогаз України» цілих 2 роки: з 2022 по 2024. Вказане дозволило йому в повній мірі реалізувати низку схем, на які держава чомусь продовжує заплющувати очі.

Наприклад, у період з 2020 по 2024 рік АТ «Оператор газотранспортної системи України» перерахував «Нафтогазу» близько 48 млрд гривень, що становить 30% від загальної виручки оператора. Ці кошти були сплачені як компенсація за транзит російського газу через Україну до країн ЄС. Проте є кілька тривожних моментів:

Згідно з аудиторським звітом, ці 48 млрд гривень були класифіковані як «відшкодування за недоотримані доходи» за попередні роки. Однак ці кошти не відобразилися у фінансовій звітності «Нафтогазу» як дохід, що дозволило компанії уникнути сплати податків і дивідендів.

У меморандумі з МВФ від 8 листопада 2021 року Україна зобов’язалася припинити такі виплати. Проте вони тривали до 2024 року під приводом компенсації «залишкового дефіциту ліквідності». За ліцензійними умовами ОГТСУ, ці кошти не мали стосунку до транспортування газу, що робить їх переказ сумнівним з точки зору законності.

Аудиторська перевірка підтвердила неналежне відображення цих коштів у звітності «Нафтогазу», що може вказувати на порушення податкового та корпоративного законодавства. Це лише поглиблює підозри щодо систематичних зловживань у компанії.

До того ж, фінансова звітність «Нафтогаз» за 2024 рік розкриває ще одну проблему – захмарні виплати топ-менеджерам і членам наглядової ради. Загальна сума винагород п’ятьом членам правління та шістьом директорам склала 81 млн гривень, що в середньому становить 7,3 млн гривень на одного менеджера на рік (або 613,3 тис. гривень на місяць). Для порівняння, у 2023 році ці витрати становили 77 млн гривень для десяти осіб, що свідчить про зростання виплат, незважаючи на стабільну чисельність керівництва.

Ще більш вражаючими є витрати на наглядову раду: у 2024 році вони досягли 33 млн гривень, що майже вдвічі більше, ніж у 2023 році (18 млн гривень). З них 29 млн гривень пішло на оплату послуг членів ради, а 4 млн – на відшкодування їхніх витрат. Ці виплати здійснювалися на основі цивільно-правових договорів, що викликає питання щодо їх відповідності Закону України «Про управління об’єктами державної власності».

Попри чистий прибуток у 23,9 млрд гривень у 2024 році (проти збитків у 0,8 млрд гривень у 2023 році), розмір винагород викликає сумніви щодо їх економічної доцільності. Державна компанія, яка фінансується коштом платників податків, не може дозволити собі такі витрати без належного обґрунтування.

Обшуки та затримання: справа набирає обертів

У травні 2025 року НАБУ і САП нарешті провели обшуки у справі Чернишова, майже через рік після отримання судової ухвали. 

У червні 2025 року слідство вийшло на новий рівень. У ніч із 10 на 11 червня Чернишов вирушив у відрядження до Чехії. Того ж тижня НАБУ затримало Максима Горбатюка, радника Чернишова в Мінрегіоні, а згодом комерційного директора однієї з дочірніх компаній «Нафтогазу». Горбатюка затримали на кордоні з Польщею, коли він, за офіційною версією, їхав у відпустку з родиною. Ще одним затриманим став Василь Володін, який за часів Чернишова був держсекретарем Мінрегіону, а згодом членом правління «Нафтогазу».

Затримання відбулися за відсутності Чернишова в Україні, що викликало підозри про можливий витік інформації. Прокурори ВАКС під час судових засідань щодо Горбатюка та Володіна озвучили матеріали, які вказують на ключову роль Чернишова в корупційній схемі. За версією слідства, забудовник Сергій Копистира організував схему незаконної передачі землі, за що «винагородив» посадовців Мінрегіону знижками на квартири в своїх комплексах.

Чому Чернишов повернувся?

Раптове повернення Чернишова в Україну напередодні судового засідання 25 червня виглядала як спроба зіграти на випередження. За даними джерел УП, він отримав гарантії, що тримання під вартою йому не загрожує. САП просить лише заставу, що може свідчити про спробу влади пом’якшити наслідки скандалу. Політичні інсайдери припускають, що Чернишов може незабаром покинути міністерське крісло та виїхати за кордон, уникнувши серйозних санкцій.

Висновки

Новостворене Міністерство національної єдності, яке очолив Олексій Чернишов, так і не стало реальним інструментом для консолідації суспільства. Натомість воно перетворилося на бутафорну структуру з невизначеними повноваженнями, яка фактично слугувала лише прикриттям для частих закордонних візитів та легалізації політичного повернення Чернишова в уряд. Жодного системного впливу на внутрішню єдність держави чи підтримку громадян за кордоном відомство не здійснило, що свідчить про повний провал його місії.

Усе більше фактів підтверджують, що міністерство виконувало радше функцію бюджетоосвоювального механізму – ще однієї точки доступу до державних ресурсів в інтересах вузького кола осіб. На тлі корупційних скандалів, пов’язаних з діяльністю Чернишова в Мінрегіоні та «Нафтогаз», стає очевидним: замість служіння державі він системно використовував владні повноваження для організації схем, які завдали бюджету мільярдних збитків.

Попри резонансні розслідування, обшуки НАБУ, арешти соратників та оприлюднені дані про зловживання, Чернишов, схоже, уникне реального покарання. Його вчасні відрядження за кордон, «м’яке» ставлення антикорупційних органів і відсутність рішучих дій з боку влади дають підстави припускати, що й цього разу ключовий фігурант справи залишиться недоторканим. 

Стали свідком правопорушення?

Повідомте про це нам. Ми допоможемо захистити порушені права!

Поділитись публікацією:

Останні новини

ВСІ НОВИНИ ВСІ СТАТТІ