04.07.2025
Відмивання коштів
Окупантський бізнес
Duty Free без маски: як нові правила Кабміну викривають багаторічні схеми контрабанди та корупції

Магазини duty-free в Україні асоціюються з розкішшю, доступними цінами та можливістю придбати елітний алкоголь, парфуми чи тютюн. Проте за блиском вітрин ховається темна сторона: багаторічні схеми контрабанди, ухилення від податків і корупція, які роками процвітали під прикриттям безмитної торгівлі. Нова Постанова Кабінету Міністрів України вводить жорсткі правила для магазинів duty-free. Нові вимоги, від обов’язкового маркування товарів до відеоспостереження та фіксації паспортних даних покупців, можуть нарешті пролити світло на тіньові операції. Але чому ці зміни впроваджуються лише зараз? І як такі схеми, як діяльність ОЗУбілоруса Гранца, роками залишалися безкарними?
Нові правила для duty-free: що змінюється?
Серед ключових нововведень:
1. Обов’язкове маркування товарів
Усі товари в магазинах duty-free тепер повинні мати спеціальну етикетку з позначкою “duty-free”. Маркування проводиться на складі або в допоміжних приміщеннях не пізніше ніж через три дні після поміщення товарів у митний режим безмитної торгівлі. Етикетки мають бути чіткими, стійкими до стирання та розміщуватися на кожній одиниці заводської упаковки або товару, зазначеного в митній декларації.
Ця вимога ускладнює реалізацію немаркованих товарів, які раніше могли потрапляти на чорний ринок або вивозитися контрабандою. Наприклад, у минулому товари без належного маркування часто “зникали” зі складів і продавалися в Україні без сплати податків.
2. Відеоспостереження в касових зонах
Робочі місця касових зон торговельних залів магазинів duty-free тепер мають бути оснащені відеокамерами. Вони повинні фіксувати процес купівлі-продажу, забезпечуючи докази кожної транзакції.
3. Паспортні дані в розрахункових документах
Одне з найрезонансніших нововведень – обов’язкове зазначення в розрахункових документах реквізитів паспортного документа покупця (серія, номер, країна видачі), а також інформації про код товарної підкатегорії та ПІБ касира. Продаж без видачі такого документа заборонений. Крім того, покупці зобов’язані зберігати розрахункові документи разом із проїзними документами до моменту виїзду з пункту пропуску через державний кордон.
4. Посилений контроль митних органів
Позначення на етикетці повинні бути чіткими та розміщеними в місці, стійкому до стирання, зносу тощо. Продаж товарів з допоміжних приміщень та із складу, за зразками, попереднім замовленням та в розстрочку, а також використання приміщень магазину безмитної торгівлі для зберігання та реалізації товарів, які не пройшли митне оформлення, не дозволяється.
У торговельному залі на видному місці повинні розміщуватися оголошення про те, що продаж товарів здійснюється виключно за умови подання громадянами паспортного документа; розрахункові документи повинні обов’язково зберігатися разом із проїзним документом до відправлення транспортного засобу в рейс або до виїзду з пункту пропуску через державний кордон.
5. Відповідальність утримувачів магазинів
Утримувачі магазинів duty-free зобов’язані забезпечити належні умови для роботи персоналу та митних органів, а також зберігати товари так, щоб їх можна було легко перевірити. Первинні документи та регістри бухгалтерського обліку мають бути доступними для митних перевірок у будь-який час роботи бухгалтерії.
6. Контроль державних служб
Державна митна служба, Державна податкова служба та Державна прикордонна служба отримали доручення забезпечити контроль за дотриманням нових правил. Це означає, що магазини duty-free опиняться під пильним наглядом кількох відомств, що ускладнить маніпуляції з товарами. Але чи будуть дотримуватись контролери нових правил?
Схема Гранца: як duty-free став “чорним ринком”

Магазини duty-free в Україні давно асоціюються не лише з безмитною торгівлею, а й із масштабними корупційними схемами. Одним із найвідоміших прикладів є діяльність транснаціональної ОЗУ, яку очолюваєгромадянин Білорусі Артур Гранц.
Компанії «Д’ЮТІ ФРІ ТРЕЙДІНГ» та «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД», пов’язані з Гранцем, оформлювали фіктивні продажі алкоголю й тютюну. За документами ці товари нібито купувалися для вивозу за кордон, але насправді вони потрапляли на чорний ринок України або вивозилися контрабандою до інших країн. Наприклад, елітний алкоголь і парфуми, які мали продаватися в duty-free, часто опинялися в звичайних магазинах або на нелегальних ринках без сплати податків.
Цікавий факт: у 2021 році склади duty-free масово розпродавали парфуми зі знижками до 90%, пояснюючи це “оновленням асортименту” для нової партії 2025 року. Однак джерела в митних органах стверджують, що такі розпродажі часто використовувалися для легалізації контрабандних товарів або списання “зниклих” партій. Питання, чому ці схеми не припинили раніше, залишається відкритим.
Схема Гранца працювала очевидно просто. Спершу товари нібито продавалися іноземним громадянам, які виїжджали за кордон. Насправді ж продажі оформлювалися на підставних осіб або за підробленими документами.Товари, які мали вивозитися, залишалися в Україні або переправлялися через кордон нелегально, минаючи митні платежі.
Посадовці різних служб отримували хабарі за “закривання очей” на порушення. Наприклад, митники могли не перевіряти склади, а прикордонники – пропускати контрабанду без огляду.
Що ще відомо про Гранца?
До його сфери впливу входять такі компанії:
- ТОВ «АВТОПОРТ-ЧОП»
- АСОЦІАЦІЯ МАГАЗИНІВ БЕЗМИТНОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
- СП «Д’ЮТІ ФРІ ТРЕЙДІНГ»
- СП «МЕЛЛО Д’ЮТІ ФРІ»

Через офшорні структури (зокрема кіпрські компанії) та підставних керівників, таких як Лапоног Роман, Мегединюк Ігор, Форд Саймон і Блохін Олександр, Гранц контролює весь цикл незаконних операцій.
До того ж, Гранц є фактичним куратором схеми онлайн та офлайн казино під брендом VBET. Встановлено, що мережа онлайн казино повʼязана з використанням шахрайських програм, які занижують виграші, злочинною схемою міскодингу, яка дозволяє приховувати реальні транзакції, сплатою податків за заниженими ставками, роботою через підконтрольні банки та фінансові установи.
Попри це, під виглядом підтримки спорту нині відбувається маскування грального бізнесу, який збагачує кримінальних ділків та руйнує долі тисяч громадян. Провідні спортсмени беруть участь у реалізації масштабних рекламних інтеграцій з казино, яким керує Гранц.
Навіть правоохоронні органи та контролюючі інституції закривають очі, отримуючи неправомірну вигоду, попри систематичне порушення законодавства зі сторони VBET та інших компаній, пов’язаних із Гранцом.
Враховуючи масштаби схем Гранца, нами неодноразово було подано заяви та скарги до контролюючих органів, які залишаються без належного реагування. Тому, за виявленими фактами нами знову було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення. Чекаємо активізацію розслідування зокрема у провадженні № 42025260000000053 за ч. 4 ст. 358 КК України від Чернівецької обласної прокуратури та № 12025260000000308 від 18.04.2025 за ч. 1 ст. 364 КК України від СУ ГУНП в Чернівецькій області.
Стали свідком правопорушення?
Повідомте про це нам. Ми допоможемо захистити порушені права!
Поділитись публікацією:
Останні новини
-
11 Липня 2025Цифрові злочини
-
9 Липня 2025Відмивання коштів Декларація
-
7 Липня 2025Окупантський бізнес Публічні закупівлі (тендери) Розслідування
-
6 Липня 2025Розслідування
-
4 Липня 2025Відмивання коштів Окупантський бізнес
-
3 Липня 2025Розслідування
-
26 Червня 2025Відмивання коштів
-
23 Червня 2025Свавілля суддів
-
20 Червня 2025Екологія Свавілля суддів Харків