06.06.2024 Відмивання коштів Окупантський бізнес

Як газ, електроенергія та стратегічні підприємства України опинились під контролем російських олігархів

Олігархи із російським походженням захоплюють активи України. Газ належить Кацубам – головним спонсорам пропагандиста Шарія та тим, хто на початку повномасштабного вторгнення закликав голів харківських міст здаватись російській владі. А ще Кацубам підконтрольний ПрАТ «Новоселівський ГЗК», який здійснює підприємницьку діяльність у сфері добування корисних копалин (піску, гравію, глини і каоліну) та є стратегічно важливим підприємством та має потенціал щодо використання в оборонній промисловості.

Втікач Фукс та будівельник Moscow City скуповує кредитні зобовʼязання стратегічних обʼєктів за безцінь, а після – доводить їх до банкрутства. Крім того, Фукс все ще є власником переліку офшорів, що контролюють газові компанії України. В той самий час, його благодійний фонд забезпечує харківʼян «безкоштовними гарячими обідами», вибудовуючи лінію волонтерства та плацдарм для повернення Фукса опісля війни.

Бізнесмен Спектор разом із екс-спікером Держдуми, президентом футбольного клубу ЦСКА та «авторитетним» бізнесменом росії контролюють 5 українських обленерго, які забезпечують процес енергопостачання.

Родина Шенцевих контролює не лише сотні гектар землі на території ландшафтного заказника місцевого значення “Новодонівський”, рейдерить державні аграрні підприємства, але і виводить отримані кошти через відому нині криптобіржу WhiteBit. Аби після – проспонсорувати тероризм.

А олігарх Ярославський віддав провідне підприємство Харківської області, що спеціалізується на виробництві скла турецькій компанії. Відтак, у квітні 2010 року Антимонопольний комітет України дозволив київській компанії ТОВ “DCH”, яка належить Ярославському, придбати контрольний пакет акцій ТОВ “Мерефʼянська скляна компанія”. Після цього, завод пройшов повну модернізацію, а обʼєм чистих продажів перевищив 134 млн грн.

Надалі, у вересні 2010 року дозвіл на купівлю контрольного пакета (понад 50% статутного фонду) отримала голландська “Balsand B.V.”, що діяла на користь турецької “Anadolu Cam Sanayii” і власником заводу стала турецька група компаній ” Sisecam “. У грудні 2014 року завод зупинив виробничу діяльність.

Яскравий приклад того, як олігархи віддають українські активи та стратегічні підприємства будь-кому, аби після – отримувати в разі більший прибуток. Адже, тепер скло не вітчизняне, а імпортне. А отже, і ціна на таке є значно вищою.

Починаємо детальне дослідження діяльності та доведення до банкрутства ТОВ “Мерефʼянська скляна компанія”. У разі наявності відомостей про обставини такого – пишіть нам.

Між іншим, Ярославський є прикладом плеяди олігархів, які з початком війни (2014 рік) не втратили ані копійки статків, а навпаки ж – збільшили такі. Більшість активів бізнесмена виведені в офшори або передані компаніям, зареєстрованих закордоном (як це було зроблено із Мерефʼянською скляною компанією). Сам же Ярославський зараз проживає в Лондоні, відпочиваючи на яхті Kaiser, яку пообіцяв продати за 50 мільйонів євро, щоб допомогти харківʼянам.

То як прифронтовому Харкову вистояти, коли з усіх боків активи, підприємства міста розривають олігархи, що розпродають такі в інтересах росіян, турків, поляків та інших закордонних компаній?

Чому активи осіб із яскравими проросійськими поглядами і досі не заарештовано? А санкції, накладені РНБО, у більшості випадків не працюють? Невже не зрозуміло, що такі бізнесмени в першу чергу сприятимуть здачі наших міст рашистам?

Стали свідком правопорушення?

Повідомте про це нам. Ми допоможемо захистити порушені права!

Поділитись публікацією:

Останні новини

ВСІ НОВИНИ ВСІ СТАТТІ