19.06.2025
Міністр Кулеба та провальна політика Мінінфраструктури в умовах війни
Мешканці Миколаєва роками залишаються без питної води, жителі Бородянки чекають на відновлення зруйнованих домівок, дороги на Харківщині не ремонтуються, а залізнична інфраструктура занепадає. Водночас мільярди гривень осідають у кишенях корупціонерів, які через сумнівні тендери та фіктивні роботи збагачуються на людських бідах. Міністерство інфраструктури на чолі з Олексієм Кулебою та підконтрольні йому Служби й Держагентства дозволяють цим схемам процвітати, ігноруючи кричущі порушення. Не на часі.
Миколаїв та водогін: криза як джерело наживи
Після знищення Каховської ГЕС у червні 2023 року Миколаїв залишився без стабільного доступу до питної води. Мешканці змушені купувати бутильовану воду або користуватися пунктами роздачі. Для вирішення проблеми Служба відновлення та розвитку інфраструктури Миколаївської області замовила будівництво водозабору з річки Південний Буг та магістрального водопроводу вартістю 7,44 мільярда гривень. Проте у вересні 2024 року прем’єр-міністр Денис Шмигаль озвучив нову цифру – 8,8 мільярда гривень, попри обіцянки голови Миколаївської ОВА Віталія Кіма оптимізувати бюджет до 3 мільярдів.
Контракти розподілили між трьома компаніями без відкритих тендерів, що викликає серйозні запитання до прозорості:
- ТОВ “Укртрансмост” – 2,53 млрд грн. Компанія фігурує в кримінальних провадженнях щодо розтрати бюджетних коштів на дорожню інфраструктуру в Києві.
- ТОВ “Ростдорстрой” – 2,63 млрд грн. Фірма пов’язана з партією мера Одеси Геннадія Труханова “Довіряй ділам”. Бенефіціари – депутат Юрій Шумахер та бізнесмен Євген Коновалов. Компанія є об’єктом розслідування за ухилення від сплати податків.
- ТОВ “Автомагістраль-Південь” – 320 млн грн на водогін Інгулець – Південне водосховище для Кривого Рогу. Фірма, відома дорожнім будівництвом, отримала контракти на 25,3 млрд грн у 2023 році та 640 млн грн у 2024 році, але також фігурує в кримінальних справах щодо розкрадання.
Таким чином, миколаївці страждають без води, а бюджетні мільярди осідають у кишенях компаній із кримінальним шлейфом. Відсутність відкритих тендерів лише підтверджує системність проблеми.
Ремонт доріг на окупованих територіях: схема на Харківщині
На Харківщині, де тривають бойові дії, розгортається масштабна схема з виведення бюджетних коштів через фіктивні тендери на ремонт доріг. ДП “Дороги Харківщини” та низка підрядників, зокрема ТОВ “Євробуд Плюс”, ТОВ “Славдорстрой”, ТОВ “Ростдорстрой” та ТОВ “Автомагістраль-Південь”, організували систему, де кошти виділяються на роботи, які неможливо виконати через окупацію або бойові дії.
Через маніпуляції в системі ProZorro компанії виграють тендери з завищеними цінами, але роботи не виконуються. Кошти виводяться через фіктивні підприємства або офшори. Перевірки показали, що багато об’єктів розташовані на окупованих територіях або в зонах бойових дій.
Загалом на схемах привласнено:
- 1,28 млрд грн – на завищених цінах та фіктивних роботах.
- 600 млн грн – перераховано підставним фірмам.
- 200 млн грн – витрачено на дороги в окупованих або прифронтових зонах.
Відбудова Київщини: тендери для ОПЗЖ та наближених до влади осіб
Після масштабних руйнувань на Київщині, спричинених війною, на відбудову регіону виділено мільярди гривень. Однак значна частина цих коштів осідає в руках компаній, пов’язаних із політиками, зокрема представниками ОПЗЖ, та наближеними до влади особами. У центрі скандалу – Бородянка, де роботи з відновлення затягуються, а тендери розподіляються між “своїми”.
Наприклад, компанії, пов’язані з колишнім мером Ірпеня та лідером партії “Нові обличчя” – Володимиром Карплюком, “Інвестиційно-будівельна компанія “Білд Лайф”, “Будівельна група “Ветерани України”, “Астон Люкс” отримали контракти на понад 500 млн грн для відновлення інфраструктури Бородянки. Проте роботи на об’єктах досі не розпочато, що може бути пов’язано з політичним впливом Карплюка в регіоні.
Крім того, “Навітехсервіс” отримала 8 млн грн на капітальний ремонт у Бородянці. З 2022 року фірма, зареєстрована в Харкові, отримала контракти на 11 млн грн, а в 2023 році – на 87 млн грн. Цікаво, що до 2023 року компанія займалася постачанням товарів, а потім різко перекваліфікувалася на будівництво. Є підозри, що до фірми причетний Денис Комарницький, якого називають “смотрящим” за будівельною сферою Києва, хоча він заперечує свою причетність.
Юрій Голик: тіньовий куратор “Великого будівництва”
Юрій Голик – ідеолог “Великого будівництва” та ексрадник голови Дніпропетровської ОВА Валентина Резніченка. Хоча офіційно він не займає державних посад, його називають “куратором” інфраструктурних проєктів.
Голик тісно співпрацював із Резніченком, просуваючи проєкти з інфраструктури, бюджетної політики. Саме тому під час реалізації програми «Велике будівництво» на Дніпропетровщині компанія ТОВ “Будінвест Інжиніринг” отримувала багатомільярдні тендери на будівництво доріг. Співвласниця фірми, Яна Хланта, мала особисті зв’язки з Резніченком, що забезпечило компанії переваги. У 2023 році за три місяці фірма отримала 1,5 млрд грн на “мобільний ремонт доріг” у Дніпрі.
Субпідрядники “Будінвесту” (ТОВ “БНМ”, ТОВ “ДЗМК”, ТОВ “Максі-буд плюс”) не закуповують матеріалів у заявлених обсягах, що вказує на безтоварні операції.
Кирило Тимошенко: лобіст “потрібних” компаній
Кирило Тимошенко – екскуратор “Великого будівництва”, який разом із Юрієм Голиком лобіював інтереси компаній, що отримували державні підряди з порушеннями.
Тимошенко просував компанії, які отримували контракти з завищеними кошторисами, зокрема:
- ПП “ДОРСТРОЙ” уклало договори на:
- 430 млн грн із ДП “Служба місцевих автомобільних доріг у Черкаській області”;
- 324 млн грн із Департаментом архітектури Черкаської міської ради;
- 209 млн грн із Гайсинською міською радою.
- ФІРМА “ТІРАС” та ТОВ “НОВЕМ ЛОГІСТИК” також отримували контракти за схожими схемами.
І все це за мовчазної згоди профільного Міністерства інфраструктури, яке дозволяло розподіляти мільярди бюджету на «потрібні» компанії, натомість не отримувати взамін якісного дорожнього покриття.
Укрзалізниця: рейкова схема на 500 млн грн
У 2025 році філія “Центр забезпечення виробництва” АТ “Укрзалізниця” провела тендер на закупівлю залізничного обладнання вартістю понад 500 млн грн. Переможцем стало АТ “ДнСЗ”, яке отримало контракти на 420 млн грн.
При цьому, тендерна документація (286 сторінок) була надмірно складною, а термін подачі пропозицій – лише 10 днів, що унеможливило участь конкурентів. Вимоги до обладнання (наприклад, рейки Р50 із вістряками ОР50) відповідали лише одному постачальнику, якого не виробляє жоден сертифікований постачальник. Крім того, вартість окремих позицій також була завищена: хрестовини Р50 коштували 184 тис грн, тоді як ринкова ціна — 120–150 тис грн. Очікувана вартість зросла на 8%, попри зниження світових цін на сталь.
Стали свідком правопорушення?
Повідомте про це нам. Ми допоможемо захистити порушені права!
Поділитись публікацією:
Останні новини
-
11 Липня 2025Цифрові злочини
-
9 Липня 2025Відмивання коштів Декларація
-
7 Липня 2025Окупантський бізнес Публічні закупівлі (тендери) Розслідування
-
6 Липня 2025Розслідування
-
4 Липня 2025Відмивання коштів Окупантський бізнес
-
3 Липня 2025Розслідування
-
26 Червня 2025Відмивання коштів
-
23 Червня 2025Свавілля суддів
-
20 Червня 2025Екологія Свавілля суддів Харків